Курсовая работа "Концептуальні засади класичного лібералізму як політичної доктрини"

Название:
Концептуальні засади класичного лібералізму як політичної доктрини
Тип работы:
курсовая работа
Размер:
54,3 K
27
Скачать
Специфічні ознаки та передумови становлення класичного лібералізму. Ліберальні принципи, які визначають відношення влади до суспільства та свобод і рівності людини. Значення розвитку ліберальної ідеології та її вплив на інші суспільно-політичні течії.

Краткое сожержание материала:

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІБЕРАЛІЗМУ ЯК ТИПУ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

1.1 Ідейно - теоретичні передумови становлення класичного

лібералізму

1.2 Основні підходи до розгляду сутності ліберального світогляду

РОЗДІЛ II КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ КЛАСИЧНОГО ЛІБЕРАЛІЗМУ ЯК ПОЛІТИЧНОЇ ДОКТРИНИ

2.1 Трактування ідеалу свободи у класичному лібералізмі

2.2 Рівність можливостей як базова цінність ліберальної доктрини

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

класичний лібералізм влада суспільство

Актуальність теми. Актуальність розгляду проблематики класичного лібералізму зумовлена насамперед тим, що значення його базових ідей є важливим для сучасного політичного дискурсу. Таким чином, актуальність теми даного дослідження визначається кількома причинами: по-перше, необхідністю проведення теоретико - пізнавального аналізу національної ліберальної традиції як елементу політичної доктрини, що надає можливість усвідомити базові компоненти ліберальної ідеології; по-друге, дослідження теоретико - правових принципів лібералізму дає змогу опрацювати нові загальні методологічні основи, світогляд лібералів та загальний пріоритет рівності та свободи.

Мета дослідження. Виокремлення базових ідей класичного лібералізму, які сприяли розвитку ліберальних цінностей, проблематика політичних свобод, природних прав та рівності індивіда.

Завдання дослідження :

· виявити специфічні ознаки та передумови становлення класичного лібералізму;

· простежити ідеї розвитку ліберального світогляду;

· обґрунтувати базові ліберальні категорії та цінності, тобто визначити основні ліберальні принципи, які визначають відношення влади до суспільства та свобод і рівності людини;

· оцінити значення розвитку ліберальної ідеології та її вплив на інші суспільно - політичні течії.

Об'єктом дослідження виступає ліберальна ідеологія, політичні аспекти ліберального світогляду та ліберальні ідеї, що набули розвитку у політичному житті багатьох країн.

Предметом дослідження є загальні цінності ліберальної доктрини, що відображали свободу та не відчуженість прав людини.

Методологічні засади. Під час дослідження були використанні такі методи, як : - історичний метод;

- метод аналізу першоджерел;

- метод порівняння і співставлення поглядів різних мислителів;

Структура дослідження обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, кожний з яких містить по два підрозділи, відповідно в роботі наявні висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи становить 38 сторінок, список використаних джерел 3 сторінки ( 32 найменування)

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІБЕРАЛІЗМУ ЯК ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

1.1 Ідейно-теоретичні передумови становлення класичного лібералізму

Історично першою політичною ідеологією стала ідеологія лібералізму. В основі ідеології лібералізму (лат. liberalis - вільний), що виникла в кінці ХVII і остаточно що оформилася до середини Х1Х століття лежить концепція про пріоритет особистих прав і свобод над всіма іншими (суспільством, державою). Лібералізм - політична та ідеологічна течія, що об'єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод і обмежує сфери діяльності держави [ 10, С.196].

Історично виникнення класичного лібералізму пов'язане з появою нових для феодалізму соціальних спільностей власників. В XVIII - XIX ст. у період боротьби молодою буржуазії проти абсолютизму і формується класичний лібералізм в Європі, США та Росії, представниками якого виступали Джон Локк, Адам Сміт, Томас Джефферсон та ін. Класичний лібералізм оголошує всі форми спадкової влади і станових привілеїв, такими, що зазнали поразки і на передній край політичного життя висуває свободу та природні здібності окремої людини. Ліберальна політична філософія виступає за створення таких умов, які дали б змогу громадянам держави свободи реалізації своїх здібностей. Ідеологічні принципи класичного лібералізму заклали основи суспільно - політичного розвитку всієї західної цивілізації на наступні століття, сприяли докорінній модернізації всіх суспільних інститутів та відносин, які привели до переходу Заходу від традиційного ( аграрного) до індустріального буржуазного суспільства. Свобода ще не вступає в драматичні відносини з новими капіталістичними відносинами, а розглядається як рівна, як свобода для всіх, а індивідуалізм - як розвиток і самовираження особистості назустріч іншій особистості з огляду на загальну громадську справу.

Ідеологія раннього лібералізму (витоки лібералізму сягають епохи буржуазних революцій 17 - 18 ст.) мала прогресивне значення , адже в ній сформульовано основні принципи суспільного ладу , який змінив феодалізм. Прихильники лібералізму вимагали від парламенту обмеження прав монарха, скасування привілеїв дворянства й духовенства, встановлення конституційного ладу й доступу представників третього стану ( купці, підприємці) до управління державою. Це, на їхню думку, забезпечує основні політичні права громадян : право особи на приватну власність, демократію, зокрема свободу слова, друку, віросповідання, проведення зібрань тощо.

Вважається, що лібералізм - це не ідеологічна догма, а « проект суспільства», який може бути адаптований до місцевих, історичних, національних, культурних умов. Відносини між людиною і державою повинні мати договірний характер [ 10, С.197].

Лібералізм ґрунтується на положенні, що світ підпорядковано законам, які нам не підвладні, тому природним принципом поведінки людини має бути здоровий глузд,зважені дії. Ідеї класичного лібералізму розвивалися у часи переходу від феодалізму до капіталізму, а розквіту досягли під час ранньої індустріалізації в 19 ст. Тому іноді цей напрямок називають « лібералізм 19 ст.». Колискою класичного лібералізму була Велика Британія, де розвиток капіталізму та промислової революції були найбільш передовими. Ці ідеї завжди мали глибше коріння в англосаксонських країнах, особливо у Великій Британії та США, ніж в інших частинах світу. Тим не менше,класичний лібералізм - не просто форма лібералізму 19 ст., ідеї якої являють зараз тільки історичний інтерес .Його принципи по суті мали зростаючий вплив , починаючи з другої половини XIX ст. Класичні ліберальні ідеї набули різноманітних форм, але мають ряд спільних ознак. По - перше, класичні ліберали звертаються до егоїстичного індивідуалізму. Вони розглядають людей як самозакоханих істот, що мають чітко виражену здатність бути впевненими в собі.

Основними ідеями класичного лібералізму були :

· положення про жорстокий розподіл політичних ролей керівників і керованих змінилося тезою про консенсус всіх політичних сил як сутності політики;

· найважливішими аспектами політичної системи були визнані справедливість, зв'язаність держави з правом,орієнтація уряду на моральні цінності і принципи, участь мас в політичному процесі;

· положення про святенність і невідчужуваність природних прав і свобод особи ( права на життя, свободу і приватну власність) про їх пріоритет над інтересами суспільства і держави;

· умовами самореалізації індивіда є зріле цивільне суспільство, правова рівність громадян, політичний плюралізм як принцип організації життя суспільства на початках різноманіття, правова держава з обмеженими можливостями втручання в сфери життя суспільства [19, С.112].

Також варто відзначити, що основні засади класичного лібералізму ґрунтувались на наступних цінностях:

1.Індивідуальна свобода, гідність людської особистості, терпимість, право відрізнятися від інших, мати своє обличчя. Усвідомлення відповідальності людини за свої дії перед собою і перед суспільством, права особи на самореалізацію. Класичний лібералізм передбачає гармонійне поєднання індивідуалізму і гуманізму, самоцінності людини й людської свободи та плюралізму думок і переконань.

2. Розуміння свободи в негативному сенсі, тобто свободи індивіда від зовнішнього примусу, від політичного й соціального контролю з боку держави. Тому лібералізм задекларував тезу про те, що всі форми спадкоємної влади і станові привілеї втратили свою силу. На перше місце лібералізм поставив природні здібності окремої людини як самостійної і розумної істоти суспільства.

3. Визнання приватної власності гарантом і мірилом свободи. Основна свобода -- економічна, свобода підприємництва. Із економічної свободи лібералізм виводив політичні та громадські свободи. Утілення в життя цих принципів можливе лише за умов наявності вільного ринку і вільної конкуренції.

4. Сфера індивідуальної активності як реалізація природного права повинна бути захищена від неправомірного втручання держави і церкви в приватне життя людини. Держава не повинна безпосередньо втручатися в економічне і соціальне життя людини. Вона має підтримувати елементарний порядок і створювати необхідні умови для вільної економічної діяльності, захищати країну від зовнішньої небезпеки. Ліберальні ідеї передбачали обовґязок держави стояти на сторожі прав особи, у тому числі й турбуватися про бідні верстви населення, надавати допомогу тим членам суспільства, які не можуть забезпечити собі необхідні умови проживання.

5. Економічна та юридично-правова системи і дер...