Курсовая работа ""Нові свободи" Вудро Вільсона"

Название:
"Нові свободи" Вудро Вільсона
Тип работы:
курсовая работа
Размер:
67,2 K
36
Скачать
Шлях до президентства: перші реформи. Внутрішня політика Вільсона: "нові свободи". Внутрішньополітична діяльність, а також ті аспекти його зовнішньополітичної діяльності, котрі можна відтворити на основі наявного комплексу опублікованих матеріалів.

Краткое сожержание материала:

Курсова робота

"Нові свободи" Вудро Вільсона

Вступ

У дні святкування двохсотлітнього ювілею утворення США тодішній президент Американської історичної асоціації Р. Морріс заявив, що в США «в критичних умовах біля правління з'являються видатні фігури. Щастям можна вважати появу Т. Рузвельта, В. Вільсона і Ф.Д. Рузвельта». Хто ж такий Вільсон, який отримав таку високу оцінку американського історика. У своїй роботі автор спробує відповісти на це питання, створити політичний портрет 28 президента США В. Вільсона, проаналізувавши його програму «Нові свободи». Ім'я Вудро Вільсона відоме всьому світу, ця яскрава постать назавжди увійшла в світову історію. Випускник Принстонського університету, він захистив докторську дисертацію з історії. Викладав історію, економіку юриспруденцію, член демократичної партії США. У 1913-1921 рр. Президент США. Це великий державний діяч, володів вагомо ерудицією в соціально - політичних питаннях, був здатен вловлювати хід подій і прислухатися до настроїв у США та в світі. Своїм обов'язком вважав врахування інтересів всього правлячого класу і захист американських інтересів у всьому світі. Вільсон чудово розумів, що не можна зневажати вимоги простих американців. Тому він здійснив ряд реформ, які покращили рівень життя народу.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що через постать двадцять восьмого президента США ми бачимо більш чітко політичну структуру цієї великої держави, а також роль лідера і демократичної партії в здійсненні реформ в країні, та зростання впливу США на міжнародній арені. Дана робота дає змогу детально розібратися з становленням і зміцненням такої особистості, як Вудро Вільсон. З'ясувати те підґрунтя, яке призвело до пропагування і втілення «Нових свобод». До того ж дослідження дипломатичної спадщини президента дає можливість краще розібратися з системою післявоєнного мирного влаштування світу. В якій він брав дуже активну участь, і впливав не лише на майбутнє своєї країни, а і намагався бути справедливим арбітром для інших новоутворених держав.

Діяльність Вільсона на посту президента пов'язана з поворотним етапом в історії США. Події першої світової війни, діяльна політика адміністрації Вільсона перетворила США в одну з найсильніших держав світу.

Вільсон відзначався цілеспрямованістю і непохитністю в захисті проглядів, був послідовним і наполегливим у розв'язанні проблем, які стояли перед США. З цим складним завданням він справлявся більш успішно ніж багато його попередників.

Політична кар'єра Вільсона формувалася непросто. Йому постійно доводилося стикатися з різноманітними противниками як у самих США, так і за їх межами.

Внутрішня політика Вільсона, розрахована на зміцнення економіки в США, вимагала певних жертв з боку правлячого классу, частина якого, не вміла чи не хотіла мислити на перспективу, жила сьогоденням і протидіяла нововведенням президента.

Вільсон зустрівся з опозицією і на міжнародній арені, продемонстрував своє уміння бути лідером, не боявся взяти на себе відповідальність за долю своєї країни, вирішувати світові проблеми. В. Вільсона - людина з Божою історією, він зумів повести свою країну вперед, завоювати прихильність сучасників і вдячність нащадків.

Об'єктом дослідження є «Нові свободи» 28 американського президента, основні етапи її становлення.

Предметом дослідження є внутрішньополітична діяльність Вудро Вільсона, а токож ті аспекти його зовнішньополітичної діяльності, котрі можна відтворити на основі наявного комплексу опублікованих матеріалів.

Джерельна база курсової роботи доволі таки багата і складається з монографій. Дана проблема висвітлена у багатьох радянських і російських працях, і хоч автори упереджено підходять до постаті американського президента, та все ж дають цінний фактичний матеріал. До таких праць відноситься праця Гершов З.М. «Вудро Вільсон». Тут прекрасно розкрито автобіографію даної постаті, але його політика трактується з дещо викривлених міркувань. Ще одне детальне дослідження, щоправда лише політичної дільності міститься в праці А. Уткіна» Дипломатія Вудро Вільсона».Цікава інформація міститься в довіднику «Американські президенти: 41 історичний портрет від Дж. Вашингтона до Біла Клінтона», щоправда вона носить поверховий характер. Так само можна охарактеризувати і працю В.Іваняна «Від Дж. Вашингтона до Дж. Буша: Білий Дім і преса».Є.А. Мішина в статті «Вудро Вільсон: ідеаліст, імперіаліст, агресор?» ставить перед собою завдання виявити спірні питання в проблемі трактування постатті американського президента.Постать американського президента на тлі епохи висвітлено у працях - «Історія США: в 4-ох томах», В.І. Лан» США: від першої до другої світової війни».

Незважаючи на досить значну історіографію, що присвячена постаті Вудро Вільсона, залишається ще багато недосліджених проблем, що потребують уваги сучасних істориків, в тому числі і українських.

Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням стану наукової розробки та актуальності теми. Отож, ставимо перед собою мету якомога детальніше дослідити програму внутрішньополітичної діяльності двадцять восьмого президента Америки і його зовнішньополітичні орієнтири.

В процесі досягнення мети автор ставить перед собою наступні завдання:

По-перше, дослідити середовище, в якому формувалася особистість Вудро Вільсона та чинники, які впливали на становлення його як політичного діяча.

По-друге, охарактеризувати його внутрішьнополітичну діяльність та внесок у розвиток американської економіки.

По-третє, розкрити зовнішню політику Вільсона та його «14 пунктів».

Хронологічні рамки дослідження охоплюють роки життя В. Вільсона (1856-1924), проте особлива увага приділена періоду його президентства (1912-1920). При цьому нижня межа є часом становлення Вільсона як особистості і викладача, а верхня його дипломатична майстерність на рівні міжнародних масштабів.

Методологічною базою роботи є принцип історизму, об'єктивності критичного та структурно-систематичного підходів до наявного матеріалу. В процесі її написання застосовувалися аналітичний, проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний методи дослідження.

Структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та використаної літератури.

1. Шлях до президентства: перші реформи

вільсон реформа зовнішньополітичний

Вільсон - складна політична фігура. Писати його портрет однією фарбою - значить не лише спростити завдання, а й помилитися. Вільсон не був прямолінійним догматиком. Він виходив з того, що зміна обставин завжди призводить до вибору нових засобів, і тому намагався проявляти гнучкість. Мистецтвом лавірування Вільсон почав оволодівати ще до того, як став президентом. 16 квітня 1906 року він виголосив промову в національному клубі демократичної партії в Нью-Йорку. В залі знаходились керівники місцевої організації демократів, члени національного комітету партії, сенатори, конгресмени, магнат Райан, банкір Бельмонт, видавець нью-йоркської газети «Сан» Лаффан та інші особи, відомі своїми консервативними поглядами. Вільсон чотири рази переробляв текст промови. Перший його удар був спрямований проти соціалізму. Незважаючи на антитрестівську кампанію, яка розгорнулась в країні, Вільсон, відверто захищаючи інтереси монополій, виступив проти втручання держави в справи економіки. Жорстко про це Вільсон писав у статті «Політика», виданій в листопаді 1907 року. Він заявив, що державне регулювання економіки, «звичайно, має соціалістичний характер» і тому з ним не можна миритися.

У 1908 році у поглядах Вільсона намітився відхід від консерватизму. Він більше не захищав монополій, а вимагав покласти край їхній сваволі. Тепер він закликав до державного регулювання економіки. Чому він змінив свою позицію. Мабуть, на нього мав вплив ряд факторів, у тому числі і конфлікт з консервативними елементами Принстона. Вирішальною обставиною було прагнення Вільсона досягти свого обрання на пост губернатора Нью-Джерсі, який він розглядав як трамплін для наступної боротьби за Білий дім.

Вільсон швидко знайшов спільну мову з правлячою елітою. Але він розумів, що для перемоги на виборах потрібна підтримка рядових американців. Тому Вільсон став представляти себе виразником інтересів народних мас. Майбутній президент був далекий від визнання вирішальної ролі народних мас в історії. І якщо він говорив про величезне значення людей праці для долі країни, то це можна пояснити кон'юнктурними міркуваннями.

Знаходячись на сторожі інтересів буржуазного ладу в США, Вільсон швидко вловлював настрої в країні, прислухався до голосу народних мас і враховував їхнє незадоволення зусиллям монополій. Нарівні з Т. Рузвельтом, Д. Ллойд Джорджем та іншими політиками подібного типу у нього поступово виникала впевненість, що засобом буржуазних реформ можна відволікти маси від революційної боротьби. Він стверджував, що соціалізм не здатен позбавити американське суспільство від хвороб, породжених капіталізмом.

Незважаючи на запевнення Вільсона у своїй прихильності до реформ, його кандидатура викликала опозицію. Прогресисти-демократи заявляли, що Вільсон - ставленик банкірів і хазяїв корпорацій Нью-Йорка і Нью-Джерсі.17 серпня з'їзд федерації праці Нью-Джерс...