Курсовая работа "Вивчення особливостей екранізації роману Булгакова "Майстер і Маргарита" на уроках літератури"

Название:
Вивчення особливостей екранізації роману Булгакова "Майстер і Маргарита" на уроках літератури
Тип работы:
курсовая работа
Размер:
34,6 K
53
Скачать
Взаємозв'язок кіномистецтва та художньої літератури. Аспекти передачі художнього твору засобами кіно. Актуалізація читацької діяльності школярів у процесі використання фільму "Майстер і Маргарита" режисера Бортко на уроках вивчення роману Булгакова.

Краткое сожержание материала:

ВСТУП

Головною умовою та основою всіх навчальних занять з літератури - це читання творів. Від організації читання залежить успіх усієї роботи над літературною темою.

Чи захопить книга учня, чи порине він у світ, створений художником, або думки та почуття автора залишать його байдужим чи навіть викличуть внутрішнє неприйняття - про це завжди думає вчитель, готуючи першу зустріч школяра із твором. Як вона повинна пройти?

Література спроможна відображувати всю багатогранність життя людини та суспільства. І в цьому плані провідна роль належить прозі. Саме проза розкриває, з одного боку, всі глибини та все багатство людської психології, а з іншого - складність зв'язків людини зі світом, із суспільством, з історією. Письменник не просто описує життя. Літературний образ та художній твір в цілому - складний акт відображення дійсності. Життя в літературному творі - це життя, осмислене художником, пережите та відчуте ним. Звідси обов'язкова увага до поглядів художника, його особистості.

Прозові твори займають велике місце в шкільній програмі старших класів і за кількістю назв, і за кількістю годин, яка відводиться на їхнє вивчення. Аналіз прози на перший погляд легший, ніж розбір творів інших жанрів, особливо поезії: більш доступна мова, простіше проводити бесіду.

Проте у зв'язку з вивченням прози виникають і деякі додаткові труднощі в роботі вчителя літератури. Саме тут найчастіше допускається зведення змісту та основної думки твору до поверхового переказу навіть не сюжету, а просто родієвої канви; розмова про героїв твору ведеться не як про художні образи, а як про живих знайомих людях; складаються формальні, відірвані від художньої тканини твору характеристики персонажів, а розмова про художні особливості твору іноді виглядають як необов'язковий додаток до основного матеріалу. Великі прозові твори приходиться вивчати уривками, що ще більше ускладнює аналіз роману чи повісті як цілісного явища. Методика аналізу літературного твору широко розроблена в літературознавстві. Цей аналіз включає в себе великий комплекс питань, який пов'язує проблеми змісту і форми, розкриває роль кожного елементу художнього твору та їх тісний зв'язок у створенні художнього цілого. Аналізувати твір - це означає не тільки зрозуміти характери окремих героїв та зв'язок між ними, розкрити механізм сюжету та композицію, побачити роль окремої деталі та особливості мови письменника, проте найголовніше визначити, як усе це визначається ідеєю письменника. Наскільки значним є художній твір, настільки невичерпні можливості його аналізу.

У Концепції літературної освіти в загальноосвітній школі зазначено, що вивчення літератури повинно відбуватися в контексті розвитку культури й мистецтва "література як мистецтво слова є важливою складовою духовної культури людства, тому цілком доречно розглядати літературні твори в контексті загального культурного руху на певному етапі, у зв'язках із живописом, музикою, кіно та інших видів мистецтва; важливим для формування світогляду й загальної культури учнів є розгляд літературних творів не тільки як самоцінних текстів, але й у контексті вітчизняної і світової культури, історії, мистецтва, філософської думки, у взаємозв'язках з іншими текстами й мистецькими явищами; культурологічний принцип забезпечує розширення кругогляду учнів, визначення місця літератури серед інших видів мистецтва та в духовній культурі народу й людства"[7, 9-10].

Зважаючи на це можна визначити основні напрямки роботи з літературним твором, шляхи його аналізу.

Актуальність даної праці можна визначити таким чином: потреба в залученні різних видів мистецтв для вивчення творів художньої літератури та розробці різних форм роботи із першоосновою твору та його перекладом на іншу мову мистецтва.

Мета цієї роботи: визначити особливості екранізації роману М.Булгакова "Майстер і Маргарита" (режисер В.Бортко) та можливості її використання під час вивчення твору на уроках світової літератури.

Завдання роботи:

§ визначити взаємозв'язок кіномистецтва та художньої літератури на прикладі роману М.Булгакова "Майстер і Маргарита";

§ здійснити науковий аналіз основних аспектів використання екранізації художнього твору у навчанні;

§ теоретично обґрунтувати дидактичні засади значення екранізації художнього твору на підставі аналізу її дидактичних функцій;

§ визначити види навчально-пізнавальної діяльності з використанням екранізації як дидактичного засобу на уроках світової літератури.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять наукові положення про зв'язок теорії та практики, єдність наукових та емпіричних знань, національних та загальнолюдських цінностей, теоретичні узагальнення питання про можливості використання екранізацій художніх творів на уроках літератури.

За структурою робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку літератури.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, теоретичне та практичне значення роботи.

У розділі І "Взаємозв'язок кіномистецтва та художньої літератури" висвітлено основні аспекти передачі художнього твору засобами кіно.

У розділі ІІ "Актуалізація читацької діяльності школярів у процесі використання екранізацій художніх творів на уроках літератури" розкривається значення та функції екранізації художнього твору, подається приклад використання багатосерійного фільму "Майстер і Маргарита" режисера В.Бортко на уроках вивчення роману М.Булгакова.

У кінці роботи подані висновки, в яких говориться про значення кіно для вивчення художньої літератури в школі.

Завершується робота списком літератури.

Розділ І. Взаємозв'язок кіномистецтва та художньої літератури

Вихід у світ багатосерійного кінофільму В.Бортко "Майстер і Маргарита" ? не тільки найяскравіша подія в культурному житті, а й подія, яка визначила перспективи подальшого суспільного розвитку, оскільки в цьому фільмі знайшов своє вираження той рубіж світобачення, який суспільство повинно усвідомлено здолати для того, щоб віднайти волю від атеїзму і не впасти при цьому у відвертий сатанізм. Біля цього рубежу світобачення вільно чи невільно опинилися десятки мільйонів телеглядачів, більшість з яких просто не мають часу та сил для того, щоб думати про ту життєву проблематику, яка спочатку виявилася в тексті роману "Майстер і Маргарита", а через 65 років - в однойменному фільмі кінорежисера Володимира Володимировича Бортко.

Перш ніж говорити про екранізацію "Майстра та Маргарити" В.Бортко, потрібно пояснити дещо, що стосується взаємозв'язків кіномистецтва та художньої літератури.

Екранізація (франц. Ecran, букв. - заслін, ширма) - відтворення засобами кіно і телебачення творів іншого виду мистецтва (літератури, театру, в т. ч. опери, балету). Зводячись довгий час до ілюстрації, "живих картин", навіяних сюжетом відомих творів, екранізація поступово набуває все більшої глибини інтерпретації літератури та художньої самостійності. Витлумачення стає нерідко полемічним, супроводжується зміною історичного і національного колориту, місця дії. "Оптимальною" екранізацією вважать здебільшого тоді, коли метою кінематографістів створення мистецької аналогії екранізованого твору, переклад його на мову кіно із збереженням головних особливостей змісту і стилю першоджерела. При цьому цілком природним стає факт відмови від "буквалізму перекладу", скорочення супутніх сюжетних ліній, більша концентрація дії чи духовного сенсу зображуваного[9, 221].

Будь-яка екранізація - хоча б у момент своєї появи - не самостійний твір кіномистецтва. Необхідно розуміти, що через обмежену тривалість фільму певним часовим форматом кінопрокатом, екранізація не може вмістити всі репліки персонажів; усі сцени, через які проходить розвиток сюжету; всі авторські коментарі до розвитку сюжетних ліній. При цьому частина словесних авторських описів обставин, через які проходить дія, замінюється відеорядом, через що краса літературного тексту в екранізації втрачається, оскільки відеоряд зовсім необов'язково викличе в свідомості глядача той авторський текст, який певний відеоряд заміщує в фільмі. Окрім того, всякий літературний текст містить замовчування, які в екранізації певним чином розкриваються в її відеоряді або не потрапляють до нього.

І найголовніше - багато літературних творів мають підтекст - об'єктивно однозначний (хоча він може бути багатогранним) сенс, не виражений автором в прямій розповіді, який читач - залежно від його інформованості та розвитку творчих здібностей - може виявити чи зрозуміти сам в той чи іншій мірі повноти та детальності. Власне кажучи наявність такого підтексту вирізняє видатні твори художньої літератури від пересічних творів-одноднівок та підробок графоманів. Підтекст є свого роду засобом зв'язку тексту літературного твору через психіку людей з реальним життям суспільства.

Підтекст може існувати, і в цьому випадку він об'єктивний в силу об'єктивності інформації та засобів її кодування. Проте доступ до інформації підтексту, якщо він присутній в літературному творі, обумовлений суб'єктивізмом читача: його інтелектом, увагою, культурою мислення. Тому в силу особливостей психіки читача об'єктивно існуючий у творі підтекст може бути йому недоступний, і ця суб'єктивно обумовлена недоступність значення підтексту, може призвести читача до думки, що ніякого другого значеннєвого ряду в прочитаному ними творі немає; чи його власна фантазія буде надавати пі...