Курсовая работа "Активізація пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики"

Название:
Активізація пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики
Тип работы:
курсовая работа
Размер:
752,3 K
56
Скачать
Методи активізації пізнавальної діяльності школярів при вивченні курсу фізики в основній школі. Принципи розуміння матеріалу, деякі прийоми розвитку логічного й творчого мислення учнів. Дидактичні ігри на уроках фізики, створення цікавих ситуацій.

Краткое сожержание материала:

1

Курсова робота на тему:

«АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ ФІЗИКИ»

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів

Розділ 2. Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності школярів при вивченні курсу фізики в основній школі.

2.1 Розуміння матеріалу як умова активізації пізнавальної діяльності

2.2 Деякі прийоми розвитку логічного мислення учнів при вивченні нового матеріалу

2.3 Прийоми розвитку творчого мислення учнів при вивченні нового матеріалу

2.4 Дидактичні ігри на уроках фізики

2.5 Створення цікавих ситуацій на уроках фізики як умова активізації пізнавальної діяльності учнів

2.6 Застосування іграшок на уроках фізики

2.7 Використання ІКТ на уроках фізики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Початок XXI століття ознаменував перехід до постіндустріального суспільства, що побудовано на небувалому рівні технічного прогресу, та ґрунтується, в першу чергу, на знаннях і нових технологіях, які є найважливішим чинником соціально-економічного розвитку і визначають весь устрій життя суспільства. Глобальні соціально-економічні зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають від людини розширення кругозору, розвитку його творчих здібностей, уміння розбиратися в зростаючому потоці інформації, здатності оволодіти новими технологіями, самостійно ухвалювати рішення і швидко адаптуватися до соціально-економічних умов суспільного життя, що постійно змінюються. Традиційна спрямованість загальної освіти на засвоєння системи знань не відповідає сучасному соціальному замовленню, що вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних взаємодіяти в розв'язанні соціальних, виробничих і економічних задач. Знання і уміння як результати освіти необхідні, але недостатні, щоб бути успішним в інформаційному суспільстві. Сьогодні стає об'єктивною необхідністю посилення самостійної діяльності школярів, розвиток їх особистих якостей, творчих здібностей та інтересів, умінь самостійно добувати нові знання в умовах швидко змінного світу, здатності застосовувати засвоєні знання на практиці для вирішення реальних життєвих проблем. Школа повинна не тільки відтворювати інтелектуальний потенціал країни, але і забезпечувати умови формування вільної, критично мислячої особистості, що усвідомлює і розвиває свої здібності, здатної знайти своє місце в житті і реалізувати себе. Ці цільові установки на підготовку учнів загальноосвітньої школи задані у державному стандарті загальноосвітньої підготовки.

Тим самим в даний час явно позначилося протиріччя між сучасними вимогами до якості засвоєння певних знань, до сформованості логічного мислення, до умінь використовувати ці знання не лише в учбовій діяльності, але і в реальному житті і реальною освітньою практикою природничо-математичної підготовки учнів загальноосвітньої школи, спрямованої в основному на формування наочних знань, умінь і навичок вчитися;

Ця суперечність визначила проблему дослідження, яка полягає у виявленні та розробці методів та засобів активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики.

Актуальність і недостатня розробленість проблеми послужили підставою вибору теми дослідження: «Активізація пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики».

Мета курсової роботи: виявити умови, методи й засоби активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики.

Об'єкт дослідження: процес навчання фізики в основній школі (7-9 класи). Предмет дослідження: методи та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів 7-9 класів в процесі вивчення курсу фізики.

Гіпотеза дослідження: якщо в процесі навчання фізики учнів 7-9 класів основної загальноосвітньої школи використовувати виявлені методи й засоби активізації пізнавальної діяльності учнів, враховуючи при цьому необхідні умови, то це сприятиме розвитку пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів, а саме:

· самостійне поповнення багажу знань, тобто вміння самостійного пошуку додаткової інформації, її обробка та аналіз;

· формуванню умінь використовувати логічну письменність, логічне мислення в учбовій діяльності і житті.

Для досягнення мети роботи відповідно до гіпотези дослідження необхідно вирішити наступні завдання:

1. Позначити теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики у 7 - 9 класах.

2. Виявити прийоми розвитку логічного мислення як основи активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсу фізики.

3. Виявити прийоми розвитку творчого мислення як основи активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсу фізики.

4. Позначити специфічні прийоми активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсу фізики.

Для вирішення поставлених задач я буду використовувати такі методи дослідження:

· аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, аналіз шкільних стандартів, програм і підручників з фізики;

· аналіз результатів діяльності; педагогічні спостереження, анкетування, бесіди з учнями та вчителями фізики під час педагогічної практики в школі.

урок фізика пізнавальне мислення

Розділ 1. Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів

Будь-яка діяльність людини має певну мету. Головна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності - розвиток творчих здібностей учнів. Досягнення цієї мети дозволяє розв'язати багато задач фізичної освіти:

1. Самостійне поповнення багажу знань, тобто вміння самостійного пошуку додаткової інформації, її аналіз та засвоєння.

2. Майбутнє професійне спрямування, тобто підготовка учнів до виробничої діяльності, творчий підхід до засвоєння нової професії.

3. Втілення в життя своїх науково-технічних рішень.

Головний шлях розвитку пізнавальних здібностей учнів - це діяльність. Отже, розвиток творчих пізнавальних здібностей школярів - мета роботи вчителя, а застосування різноманітних прийомів активізації є засобом досягнення цієї мети. Але при застосуванні цих прийомів та методів необхідно враховувати їх відповідність до наявного рівня розвитку пізнавальних здібностей учнів.

Розвиток пізнавальних здібностей учнів - це тривалий процес, який складається з окремих дій (розв'язування задачі, читання підручника, слухання пояснень вчителя), а самі ці дії можна розкласти на окремі операції, в якості яких діють головні психічні процеси (сприйняття, уява, мислення, пам'ять та інші).

Серед всіх пізнавальних психічних процесів найголовнішим є мислення. Воно є неодмінною частиною всіх інших пізнавальний процесів та часто визначає їх характер та якість. Таким чином, активізувати пізнавальну діяльність учнів в процесі навчання - це означає перш за все активізувати їх мислення. Крім того, розвивати пізнавальні здібності учнів - це означає сформувати в них мотиви навчання. Ця задача пов'язана із задачею розвитку мислення та є передумовою її розв'язання.

Отже, прийоми та методи активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання, які використовує вчитель, повинні передбачати поступовий та цілеспрямований розвиток мислення учнів та одночасне формування в них мотивів навчання.

Розвиток мислення учнів.

В мисленневій діяльності школярів виділяють три рівні:

І. Розуміння - аналітико-синтетична діяльність, спрямована на засвоєння готової інформації, яку повідомляє вчитель або книга.

Глибоке розуміння учнями нового матеріалу є умовою засвоєння ними знань та одночасно критерієм розвитку їх мислення, їх пізнавальних здібностей. Саме в процесі розуміння учень засвоює досвід проведення логічних суджень, аналізу, синтезу, абстракції та узагальнення, досвід виконання різних мисленнєвих операцій. Повторюючи судження наведені в підручнику, розповідь вчителя, учень засвоює прийоми мислиневої діяльності. Тому глибоке розуміння матеріалу школярами є передумовою самостійного розв'язку ними пізнавальних задач.

ІІ. Логічне мислення - процес самостійного розв'язування пізнавальних задач.

На цьому рівні пізнавальної діяльності учні повинні самостійно аналізувати об'єкти, що вивчаються, порівнювати їх властивості, будувати узагальнені висновки, їх доводити та обґрунтовувати, вміти класифікувати об'єкти за певною ознакою, виводити формули та ін. тому вчитель для організації мисленнєвої діяльності учнів повинен підбирати такі завдання, які б передбачали виконання хоча б одного з наведених вище дій.

Прийомами розвитку мислення учнів на уроках фізики є: евристична бесіда, евристичні лабораторні роботи, логіко-пошукові завдання, деякі прийоми роботи з підручником та ін. розвитку логічного мисл...